помащений

ПОМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помасти́ти.

Наче хмелем укрита голова її блискучими кучерями, помащеними пахучою мастю (Мирний, IV, 1955, 172);

На друге бували.. смажені на олії чорноморські бички або м’які білі пампушки, помащені справжнім коров’ячим маслом (Збан., Сеспель, 1961, 43);

Самі хижі були великі, деякі з них помащені білою або зеленою глиною (Скл., Святослав, 1959, 11);

Вахтовий нічної вахти слюсарів Шахраманов приязно глянув на помащені мазутом руки Кулама Бадала (Донч., II, 1956, 241);

*Образно. Не зазнає дідова унука сирітської долі, не куштуватиме хліба, помащеного прокльоном (Л. Янов., І, 1959, 302);

// пома́щено, безос. присудк. сл.

Не помащено, то й скрипить (Номис, 1864, № 7398);

— На коржикові наче сметана солодка-солодка… зверху помащено та притрушено червоним маком… (Коцюб., І, 1955, 131).

Значення в інших словниках

1. помащений — пома́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помащений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помастити. || помащено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помащений — ПОМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помасти́ти. Наче хмелем укрита голова її блискучими кучерями, помащеними пахучою мастю (Панас Мирний); На друге бували .. смажені на олії чорноморські бички або м'які білі пампушки, помащені справжнім коров'ячим маслом (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. помащений — пома́щений намазаний (ст)||посмарований  Лексикон львівський: поважно і на жарт