поменшувати

ПОМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОМЕНША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМЕНШИ́ТИ, шу́, ши́ш, дек., перех.

1. Робити меншим розміром, об’ємом.

Літаки вершили свою нищівну справу, — здавалось, чути було, як стогне земля.. «Вони винайшли крила й поменшили мене, знищили мої віддалі й таємниці..» (Довж., І, 1958, 389);

// Робити меншим кількістю.

— Та щоб-то грамоти навчати Усіх дітей і поменшить Розходи наші.., Управа рає нам: просить Заводить невеличкі школи, Далеко менші, аніж є (Мирний, V, 1955, 289);

На другий день пішов Хома по сусідах позичати хліба, та ніхто не дав: кожному цього року сутужно, в кожного недорід поменшив хліба (Коцюб., І, 1955, 91);

// Понижувати в рівні (воду і т. ін.).

2. Обмежувати в силі, ступені прояву.

3. Робити трохи коротшим; підкорочувати (одяг).

Поменшити спідницю до колін;

// Скорочувати в часі.

Поменшити робочий день.

Значення в інших словниках

1. поменшувати — поме́ншувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поменшувати — -ую, -уєш і рідко поменшати, -аю, -аєш, недок., поменшити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Робити меншим розміром, об'ємом. || Робити меншим кількістю. || Понижувати в рівні (воду і т. ін.). 2》 Обмежувати в силі, ступені прояву. 3》 Робити трохи коротшим; підкорочувати (одяг). || Скорочувати в часі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поменшувати — ПОМЕ́НШУВАТИ, ую, уєш недок., ПОМЕНШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, що. 1. Робити меншим розміром, об'ємом. Літаки вершили свою нищівну справу, – здавалось, чути було, як стогне земля ..  Словник української мови у 20 томах