помогоричити

ПОМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш і ПОМОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Поставити кому-небудь могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного завершення якоїсь справи.

// Пригоститися могоричем.

Хилитався [Потап] на санях, мов п’яний, мов з ярмарку їхав, помогоричивши добре (Коцюб., II, 1955, 280).

Значення в інших словниках

1. помогоричити — помогори́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. помогоричити — -чу, -чиш і помогоричувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Поставити кому-небудь могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного завершення якоїсь справи. || Пригоститися могоричем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помогоричити — ПОМОГОРИ́ЧИТИ, чу, чиш і ПОМОГОРИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, розм. Поставити кому-небудь могорич; почастувати кого-небудь з приводу успішного завершення якоїсь справи; // Пригоститися могоричем. Хилитався [Потап] на санях, мов п'яний, мов з ярмарку їхав, помогоричивши добре (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. помогоричити — ПРИГОЩА́ТИСЯ (ПРИГО́ЩУВАТИСЯ) (споживати те, чим частують, при зустрічі, в гостях і т. ін.), ЧАСТУВА́ТИСЯ, УГОЩА́ТИСЯ (ВГОЩА́ТИСЯ) розм., ГОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИЧАЩА́ТИСЯ жарт., ПО́ШТУВАТИСЯ діал.; ГОСТЮВА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. помогоричити — Помогори́чити, -чу, -чиш гл. Угостить могорычемъ.  Словник української мови Грінченка