поморожений
ПОМОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поморо́зити 1, 3.
Обвішали [панни] стіни й вікна кругом гірляндами та вінками з дубового листу,.. гвоздиків, та чорнобривців, та ласкавців, ще не поморожених досвітніми холодами (Н.-Лев., І, 1956, 145);
— Хочу віднести червоноармійцям оце [онучі]… Там один такий молоденький, поранений… І ноги геть чисто поморожені (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 30).
Словник української мови (СУМ-11)