помочений
ПОМО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помочи́ти.
А зачіска?!.. Пишна-пишна і не водою, видно, помочена (Вишня, І, 1956, 146);
// У знач. прикм.
Балабуха кинувся до неї, підняв її, поклав на ліжко,.. приклав помочену хусточку до її голови (Н.-Лев., III, 1956, 162).
Словник української мови (СУМ-11)