помощений

ПОМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помости́ти.

У кутку на долівці, де помощена була солома, спали двойко єврейських діток, заритих у купі всякого дрантя (Вас., І, 1959, 91);

Якраз напроти дверей помощена була височенька примостка, на котрій спереду рядком уже стояли арф’янки (Мирний, III, 1954, 271).

Значення в інших словниках

1. помощений — помо́щений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. помощений — [помошчеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. помощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помощений — ПОМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помости́ти. У кутку на долівці, де помощена була солома, спали двойко єврейських діток, заритих у купі всякого дрантя (С. Васильченко); Якраз напроти дверей помощена була височенька примостка, на котрій спереду рядком уже стояли арф'янки (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах