помпезний
ПОМПЕ́ЗНИЙ, а, е. Який відзначається урочистістю, пишнотою, розрахованою на зовнішній ефект.
Помпезна.. парадність, замовчування труднощів і боротьби, приписування одній особі усіх успіхів, здобутих партією і народом, — усе це вже тоді [у 30-х роках XX ст.] зачепило собою творчість ряду поетів (Про багатство л-ри, 1959, 133);
Спочатку він думав, що буде бучний, помпезний банкет у ресторані, але потім Хвиля сказав, що чекає на Ярослава вдома (Мушк., День.., 1967, 131);
// Занадто розкішний.
Кабінет Горбатюка мало чим різнився від інших кабінетів, які доводилося бачити Турбаєві. Він був не помпезний і не злиденний (Руд., Остання шабля, 1959, 179).
Словник української мови (СУМ-11)