помружити

ПОМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Мружити якийсь час.

Іноді він прокинеться, помружить очі на вогонь, спитає, чи не зварилося, і знову дрімає (Тют., Вир, 1964, 15).

Значення в інших словниках

1. помружити — помру́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помружити — -жу, -жиш, док., перех. Мружити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помружити — ПОМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. Мружити якийсь час. Іноді він прокинеться, помружить очі на вогонь, спитає, чи не зварилося, і знову дрімає (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. помружити — Помружити, -жу, -жиш гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.  Словник української мови Грінченка