Словник української мови в 11 томах

помурмотати

ПОМУРМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час.

Помурмотів-помурмотів [хлопець], на другий бік перевернувся — спить (Збан., Малин. дзвін, 1958, 382).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. помурмотати — помурмота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. помурмотати — -очу, -очеш і помурмотіти, -очу, -отиш, док., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помурмотати — ПОМУРМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що і без дод., розм. Мурмотати, мурмотіти якийсь час. Помурмотів-помурмотів [хлопець], на другий бік перевернувся – спить (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  4. помурмотати — Помурмота́ти, -чу́, -чеш гл. Побормотать.  Словник української мови Грінченка