помір
ПОМІ́Р, мо́ру, ч., заст., розм. Численне вимирання внаслідок епідемії.
Почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Н.-Лев., IV, 1956, 38);
Перша велика епідемія, що її зафіксовано в історії, стосується помору ассірійського війська, яке у 712 році до нашої ери облягало Єрусалим (Наука.., 7, 1966, 32).
Словник української мови (СУМ-11)