помічений

ПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помі́тити.

Зв’язковий.. розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі Красовим (Багмут, Записки.., 1961, 34);

Не помічений ним Сергій спинився за три кроки, не спускаючи на землю чемодана (Коз., Нові потоки, 1948, 4);

Женьшень відомий людству вже близько 3 тисяч років тому, коли були помічені його цілющі властивості (Наука.., 3, 1956, 28);

В одних [курей] крильця помічені чимось червоним, а в других шийки обведені школярським фіолетовим чорнилом… (Гончар, Тронка, 1963, 89);

// У знач. прикм.

Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, «зловить» її (Коз., Листи.., 1967, 27);

— Мітку шукай. Знайшли помічені дерева і до самого обіду працювали справно, без жодного перекуру (Тют., Вир, 1964, 243);

// помі́чено, безос. присудк. сл.

— В народі давно вже помічено… Доки пташка сидить на гнізді, ніколи її не зачепить [шуліка]… (Гончар, Тронка, 1963, 311).

Значення в інших словниках

1. помічений — помі́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. помічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помітити. || помічено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помічений — 1. зауважений, див. помічати 2. зазначений, див. маркувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. помічений — ПОМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до помі́тити. Зв'язковий .. розповів, що наші вибили німецький заслін, помічений вночі Красовим (І. Багмут); Не помічений ним Сергій спинився за три кроки, не спускаючи на землю чемодана (В.  Словник української мови у 20 томах