понавішуватися
ПОНАВІ́ШУВАТИСЯ, ується, док. Нависнути (про багато чого-небудь).
Над тими глинястими стінами понавішувались, неначе зелені килими, густі маси берези та дуба (Н.-Лев., II, 1956, 382).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАВІ́ШУВАТИСЯ, ується, док. Нависнути (про багато чого-небудь).
Над тими глинястими стінами понавішувались, неначе зелені килими, густі маси берези та дуба (Н.-Лев., II, 1956, 382).
Словник української мови (СУМ-11)