понадбати

ПОНАДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Надбати багато чого-небудь.

— Я все оце міркувала, Та аж сумно стало: Одинокі зостарілись… Кому понадбали Добра цього?.. (Шевч., І, 1951, 313).

Значення в інших словниках

1. понадбати — понадба́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. понадбати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Надбати багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понадбати — ПОНАДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, рідко. Надбати багато чого-небудь. – Я все оце міркувала, Та аж сумно стало: Одинокі зостарілись... Кому понадбали Добра цього?.. (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах