понадміру
ПОНАДМІ́РУ, присл. Дуже, занадто, надзвичайно.
Але й джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру, І самородних криниць досить таїш у землі (Зеров, Вибр., 1966, 375).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАДМІ́РУ, присл. Дуже, занадто, надзвичайно.
Але й джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру, І самородних криниць досить таїш у землі (Зеров, Вибр., 1966, 375).
Словник української мови (СУМ-11)