понажинати
ПОНАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нажати багато чогось.
На другий день знов носила вона Хвеська до батька, щоб дав чим-небудь поперевозити копи, що понажинала (Стор., І, 1957, 37);
Як понажинали ми тієї гречки та як понаставляли кіп..! (Україна.., І, 1960, 313).
Словник української мови (СУМ-11)