поназбируватися

ПОНАЗБИ́РУВАТИСЯ, уємося, уєтеся і рідко ПОНАЗБИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Зібратися в одному місці (про багатьох).

Частісінько, як тільки що до лавки пани поназбираються, то тут де і озьмуться [візьмуться] і москалі, і цигани (Кв.-Осн., II, 1956, 405).

2. Зібратися поступово; нагромадитися (про багато чого-небудь).

За зиму прання поназбиралося чимало, і Орися з матір’ю золили його в жлукті цілий ранок (Тют., Вир, 1964, 125).

Значення в інших словниках

1. поназбируватися — поназби́руватися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поназбируватися — -уємося, -уєтеся і рідко поназбиратися, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Зібратися в одному місці (про багатьох). 2》 Зібратися поступово; нагромадитися (про багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поназбируватися — ПОНАЗБИ́РУВАТИСЯ, уємося, уєтеся і ПОНАЗБИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Зібратися в одному місці (про багатьох). Частісінько, як тільки що до лавки пани поназбираються, то тут де і озьмуться [візьмуться] і москалі, і цигани (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах