понакутувати
ПОНАКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Накутати що-небудь (про багатьох); накутати багато чогось.
Ото під стіною запишалися дві молодиці.. Огрядні, тілисті, одежі на себе понакутували, наче на полюс зібралися (Кучер, Трудна любов, 1960, 451).
Словник української мови (СУМ-11)