понамальовуваний
ПОНАМАЛЬО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понамальо́вувати;
// понамальо́вувано, безос. присудк. сл.
— Хіба мало отаких квіточок понамальовувано в цій книжці? (Н.-Лев., VI, 1966, 376).
Словник української мови (СУМ-11)ПОНАМАЛЬО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понамальо́вувати;
// понамальо́вувано, безос. присудк. сл.
— Хіба мало отаких квіточок понамальовувано в цій книжці? (Н.-Лев., VI, 1966, 376).
Словник української мови (СУМ-11)