понамерзати

ПОНАМЕРЗА́ТИ, а́є, док. Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.).

На деревах понамерзала ожеледь (Вол., Місячне срібло, 1961, 336);

Під берегами вже понамерзала крига (Шиян, Партиз. край, 1946, 24);

// безос.

Після ожеледі на деревах понамерзало на палець льоду (Гуц., З горіха.., 1967, 197);

// Покритися памороззю, льодом і т. ін. (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).

Понамерзали хлопцям вуси… (Воскр., І всерйоз.., 1960, 88).

Значення в інших словниках

1. понамерзати — понамерза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понамерзати — -ає, док. Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.). || безос. || Покритися памороззю, льодом і т. ін. (про багато чого-небудь, у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понамерзати — ПОНАМЕРЗА́ТИ, а́є, док. Утворившись від морозу, нагромадитись у багатьох місцях (про паморозь, лід і т. ін.). На деревах понамерзала ожеледь (І. Волошин); Під берегами вже понамерзала крига (А. Шиян); // безос.  Словник української мови у 20 томах
4. понамерзати — Понамерзати, -заємо, -єте гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.  Словник української мови Грінченка