Словник української мови в 11 томах

понамокати

ПОНАМОКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Намокнути (про багатьох, багато чого-небудь).

Пішов дощ дрібненький, холодний.. Понамокали хлопці, померзли (Тесл., З книги життя, 1918, 132);

Понамокали од дощів і мов нижче понависали стріхи (Головко, II, 1957, 88).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понамокати — понамока́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. понамокати — -аємо, -аєте, док. Намокнути (про багатьох, багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понамокати — ПОНАМОКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Намокнути (про багатьох, багато чого-небудь). Пішов дощ дрібненький, холодний .. Понамокали хлопці, померзли (А. Тесленко); Понамокали од дощів і мов нижче понависали стріхи (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  4. понамокати — Понамокати, -каємо, -єте гл. Намокнуть (о многихъ).  Словник української мови Грінченка