Словник української мови в 11 томах

понаряджуватися

ПОНАРЯ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОНАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Нарядитися (про багатьох).

Його дядини понаряжувались [понаряджувались] і пішли у Безверхий хутір короваю бгати (Кв.-Осн., II, 1956, 208).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. понаряджуватися — понаря́джуватися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понаряджуватися — -уюся, -уєшся і понаряджатися, -аюся, -аєшся, док., розм. Нарядитися (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаряджуватися — ПОНАРЯ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОНАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Нарядитися (про багатьох). Його дядини понаряжувались [понаряджувались] і пішли у Безверхий хутір короваю бгати (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах