понасходитися
ПОНАСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док., розм. Насходитися куди-небудь (про багатьох).
Понасходилися сусіди, родичі. Батько всіх частував, припрошував (Гур., Наша молодість, 1949, 109);
У неділю старі парубки найняли музику, понасходилось дівчат (Мик., II, 1957, 20).
Словник української мови (СУМ-11)