понатрушуваний
ПОНАТРУ́ШУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до понатру́шувати.
Романюк бачив під ногами грубезний шар трави та зілля, квітів, рути, м’яти, рясно понатрушуваних по архирейських [архієрейських] покоях (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 153).
Словник української мови (СУМ-11)