понахапувати
ПОНАХА́ПУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОНАХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Нахапати багато чого-небудь.
Поки що він у ту торбу понахапав і такого, що удівонька, виграваючи очима, і не постерегла (Вовчок, VI, 1956, 285).
Словник української мови (СУМ-11)