понахиляти

ПОНАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Нахилити що-небудь (про багатьох); нахилити багато чогось.

Висока трава понахиляла вершечки під важкою росою (Н.-Лев., І, 1956, 68);

Понахилявши голови, слухають дядьки (Гончар, II, 1959, 236).

Значення в інших словниках

1. понахиляти — понахиля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понахиляти — -яю, -яєш, док., перех. Нахилити що-небудь (про багатьох); нахилити багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понахиляти — ПОНАХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Нахилити що-небудь (про багатьох), багато чогось. Висока трава понахиляла вершечки під важкою росою (І. Нечуй-Левицький); Понахилявши голови, слухають дядьки (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах