понашиваний
ПОНАШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понашива́ти.
Гвардійці, обмацуючи понашивані дошки, ніжно погладжували їх долонями, немов зарубцьовані рани (Гончар, III, 1959, 341);
// понаши́вано, безос. присудк. сл.
Вибійчані штани у всіх були в латках, а на тих латках нові латки понашивано (Барв., Опов.., 1902, 304).
Словник української мови (СУМ-11)