понаїдатися
ПОНАЇДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Наїстися (про багатьох).
Сідали [мухи] на хліб та й їли.. Як понаїдалися, то сідали на [слабу] бабу. Лізли в очі, в рот (Стеф., І, 1949, 44);
Всі вже понаїдалися, а на блюді ще аж три великі шматки лишились (Багмут, Опов., 1959, 7);
Степ дзвенить важким колосом. Перепели так понаїдалися, що вже й не підлетять (Рад. Укр., 5.IX 1961, 3).
Словник української мови (СУМ-11)