поновляти

ПОНОВЛЯ́ТИ див. поно́влювати.

Значення в інших словниках

1. поновляти — поновля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поновляти — (дружбу) відновляти, відновлювати; (сили) повертати.  Словник синонімів Караванського
3. поновляти — див. поновлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поновляти — ПОНОВЛЯ́ТИ див. поно́влювати.  Словник української мови у 20 томах
5. поновляти — ВІДТВО́РЮВАТИ (надавати первісного стану або вигляду за рештками чи описом), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, РЕПРОДУКУВА́ТИ (у пам'яті). — Док.: відтвори́ти, віднови́ти, понови́ти, реконструюва́ти, репродукува́ти.  Словник синонімів української мови
6. поновляти — Поновля́ти, -ля́ю, -ля́єш; понови́ти, -новлю́, -но́виш, -влять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поновляти — Поновля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл. 1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. К. МХ. 45. К. ХП. 12. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. К. Бай. 85. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять. К. Дз. 106.  Словник української мови Грінченка