пооббирати

ПООББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Обібрати, очистившиі багато чого-небудь.

Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії стружє, споряджає (Барв., Опов.., 1902, 144);

Навесні з цих [плодожерки] яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця (Вишня, II, 1956, 320).

2. розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь.

Пооббирати картоплю.

3. Позбавити майна силою або хитрощами, обікрасти багатьох.

Значення в інших словниках

1. пооббирати — пооббира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пооббирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обібрати, очистивши багато чого-небудь. 2》 розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь. 3》 Позбавити майна силою або хитрощами, обікрасти багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пооббирати — ПООББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Обібрати, очистивши багато чого-небудь. Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії струже, споряджає (Ганна Барвінок)...  Словник української мови у 20 томах