пообпадати
ПООБПАДА́ТИ, а́є, док. Те саме, що поопада́ти.
Із льоду бурульки, що, знай, кругом бряжчали, Уже зовсім пообпадали (Греб., І, 1957, 71);
Вона [землянка] справді була поганенька: шпаруни пообпадали, хворостяна покрівля.. погнулась усередину (Гр., І, 1963, 374).
Словник української мови (СУМ-11)