пообпиратися
ПООБПИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Обпертися (про багатьох).
Понадівали [нащадки папа Городнецького] на носи сині окуляри і пообпиралися на мережані ковіньки (Тют., Вир, 1964, 406);
Майдан увесь захряс народом. Передні пообпирались на ціпки, стоять, як мур (Мик., I, 1957, 59).
Словник української мови (СУМ-11)