пообходити
ПООБХО́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Обійти, упорати багатьох.
Пізнім вечором, як Максим пообходив корови та коні та подоїв вівці, увійшов до хати (Стеф., І, 1949, 207).
Словник української мови (СУМ-11)ПООБХО́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Обійти, упорати багатьох.
Пізнім вечором, як Максим пообходив корови та коні та подоїв вівці, увійшов до хати (Стеф., І, 1949, 207).
Словник української мови (СУМ-11)