пообідній

ПООБІ́ДНІЙ, я, є. Який буває або відбувається після обіду.

Піп був власне у покою: В пообідньому настрою, Люльку ходячи курив (Фр., XII, 1953, 32);

Тепло світило низьке пообіднє сонце (Коз., Вісімсот.., 1953, 5);

Господаря застав [Микола] удома. Він тільки-но прокинувся після пообіднього сну і вмивався на порозі (Гжицький, У світ.., 1960, 244).

Значення в інших словниках

1. пообідній — пообі́дній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пообідній — -я, -є. Який буває або відбувається після обіду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пообідній — ПООБІ́ДНІЙ, я, є. Який буває або відбувається після обіду. Піп був власне у покою: В пообідньому настрою, Люльку ходячи курив (І. Франко); Тепло світило низьке пообіднє сонце (В. Козаченко); Він [господар] тільки-но прокинувся після пообіднього сну і вмивався на порозі (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. пообідній — Пообі́дній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пообідній — Пообідній, -я, -є Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня. О. 1862. І. 81.  Словник української мови Грінченка