поопадати
ПООПАДА́ТИ, а́є, док. Опасти з багатьох дерев, кущів у багатьох місцях (про листя, цвіт, плоди).
Хай побачать діти, який він, той дуб, восени, коли скрізь на деревах уже листя поопадало, а він усе зеленіє (Кучер, Трудна любов, 1960, 53);
// Втратити листя, пелюстки (про дерева, квіти).
І квітки на богах посохли, поопадали і павутиною павуки позасновували (Барв., Опов.., 1902, 285).
Словник української мови (СУМ-11)