попал
ПОПА́Л, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дблиск.
Вона стояла перед піччю, і гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 69).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПА́Л, у, ч., рідко. Те саме, що ві́дблиск.
Вона стояла перед піччю, і гарячий попал од вогню сяяв на її обличчі, одбивався в очах (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 69).
Словник української мови (СУМ-11)