попарно
ПОПА́РНО, присл. По двоє, парами.
Всі розсипалися в різні боки і, хто попарно, хто поодинці, почали вибиратися з лісу (Бурл., Напередодні, 1956, 30);
Колгоспи попарно уклали договори на змагання один з одним (Рад. Укр., 21.VII 1961, 2).
Словник української мови (СУМ-11)