попасти
ПОПА́СТИ¹ див. попада́ти.
ПОПА́СТИ², су́, се́ш, док., перех. Пасти якийсь час.
— Ходім, Петрусю, в сад, в палати. — А хто ж тут буде доглядать, Хто попасе мої ягнята? (Шевч., II, 1963, 245);
Транспорт зупинився лише раз попасти коні й худобу (Тулуб, В степу.., 1964, 250).
Словник української мови (СУМ-11)