попатрати
ПОПА́ТРАТИ, аю, аєш, перех. Док. до па́трати.
А коли хто з товариства зніме з сідала в сусіда курку чи півня, попатрають, спечуть, настромивши на спичку, з’їдять, та й ситі! (Мирний, І, 1949, 299);
Жменячиха думала, що сьогодні їй треба встати раніше: зарізати дві курки на весілля, обскубти і попатрати (Томч., Жменяки, 1964, 92).
Словник української мови (СУМ-11)