поперебувати
ПОПЕРЕБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Побувати в багатьох місцях, на багатьох посадах; належати у різний час до багатьох організацій, товариств і т. ін.
Опришки вважали його своїм, бо він дійсно поперебував у всіх ватагах (Хотк., II, 1966, 152).
2. Побувати в якомусь місці, на якійсь посаді, належати до якоїсь організації, товариства і т. ін. якийсь час (про багатьох).
На гастролях у цьому театрі [Щукіна] поперебувало немало тогочасних «зірок» (Минуле укр. театру, 1953, 99);
Багато проїжджих у мене поперебувало.
Словник української мови (СУМ-11)