попередньо

ПОПЕРЕ́ДНЬО. Присл. до попере́дній 2.

Нут або горох варять, попередньо його розмочивши (Укр. страви, 1957, 38).

Значення в інших словниках

1. попередньо — попере́дньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. попередньо — пр., передше, передніше, перше, попервах, ПОПЕРЕД.  Словник синонімів Караванського
3. попередньо — [попеиред(')н'о] присл.  Орфоепічний словник української мови
4. попередньо — Присл. до попередній 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. попередньо — ПОПЕРЕ́ДНЬО. Присл. до попере́дній 2. Нут або горох варять, попередньо його розмочивши (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах