поперетинати
ПОПЕРЕТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Перетяти багато чого-небудь.
Кобза і Марко.. поперетинали ремені, котрими поскручувані були руки у козаків (Стор., І, 1957, 389).
2. Пересікти яку-небудь площу в багатьох місцях, пролягти в різних напрямах (про дороги, річки і т. ін.).
Автомагістралі поперетинають уздовж і впоперек неосяжні землі нашої держави (Рад. Укр., 5.IV 1946, 2);
// Простягтися смугами.
Буйні ліси поперетинали його маєтки і вздовж, і вшир, і впоперек (Мирний, IV, 1955, 219).
3. Створити перешкоди для руху кого-, чого-небудь у багатьох місцях.
Розтав сніг на полях, віддзвеніли веселі струмки по схилах.., колгоспники здебільшого поперетинали їх земляними гатками (Вол., Сади.., 1950, 159);
— Поперетинали ми з тобою німцям шляхи на суші, то вони — до води (Шер., В партиз. загонах, 1947, 130).
Словник української мови (СУМ-11)