поплакувати
ПОПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Плакати час від часу.
Олена й собі зажурилась. Не говорила багато, зате поплакувала по кутках (Вільде, Сестри.., 1958, 570);
Ядзя ходить з червоними очима — вона теж поплакує, коли ніхто не бачить (Бурл., Напередодні, 1956, 308).
Словник української мови (СУМ-11)