поплескатися
ПОПЛЕСКА́ТИСЯ, ещу́ся, е́щешся, док.
1. тільки 3 ос. Плескатися якийсь час.
В очеретах залопотіли крилами, поплескалась вода від утечі лисок, чомг, курочок (Досв., Вибр., 1959, 411).
2. розм. Купатися якийсь час.
На умі ще в неї й річка, де би так весело можна поплескатись та збудувати млин (Хотк., І, 1966, 127);
Як добре, повалявшись на гарячому піску, кинутися у прохолодні хвилі, досхочу поплескатися у воді, піднімаючи фонтани бризок (Рад. Укр., 30.VII 1962, 4).
Словник української мови (СУМ-11)