попопити
ПОПОПИ́ТИ, п’ю́, п’є́ш, док., перех., розм. Те саме, що напи́тися.
Батюшкам та матушкам хотілось по чарці, хотілось добре попоїсти та попопити, але пляшок та чарок ніде не було видно (Н.-Лев., III, 1956, 60).
Словник української мови (СУМ-11)