попослухати
ПОПОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док. Слухати тривалий час;
// Слухати якийсь час.
[Пріська:] Еге ж, було сміху з нашого старшини: такий товстий та червоний, та, попослухавши [вірші], як не почне плакати! (Сам., II, 1958, 138).
Словник української мови (СУМ-11)