попотовктися
ПОПОТОВКТИ́СЯ, вчу́ся, вче́шся, док., розм. Товктися тривалий час.
— Добра хата, хоч конем грай! Не такому б бовкунові, як дід Улас, вона личить; отже, хай і він попотовчеться (Мирний, IV, 1955, 240).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПОТОВКТИ́СЯ, вчу́ся, вче́шся, док., розм. Товктися тривалий час.
— Добра хата, хоч конем грай! Не такому б бовкунові, як дід Улас, вона личить; отже, хай і він попотовчеться (Мирний, IV, 1955, 240).
Словник української мови (СУМ-11)