поприбивати

ПОПРИБИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. Прибити що-небудь (про багатьох); прибити багато чогось.

Молода компанія пила всю ніч.., позривала всі вивіски з шинків і поприбивала на брамі гімназії (Н.-Лев., II, 1956, 39);

Я швидко поодривав покажчики і поприбивав каменем їх знову, але тільки поміняв місцями (Сміл., Сашко, 1957, 189).

ПОПРИБИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех.

1. Прибити багатьох, багато чого-небудь.

Хрущів у нас на деревах було багацько, так що Ліля з Марисею гарцями збирали і топили, але тепер їх поприбивав град (Л. Укр., V, 1956, 8).

2. Пошкодити морозом багато чого-небудь (листя, квіти і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. поприбивати — поприбива́ти 1 дієслово доконаного виду прибити щось поприбива́ти 2 дієслово доконаного виду прибити багатьох чи багато що; замоарозити  Орфографічний словник української мови
2. поприбивати — I -аю, -аєш, док., перех. Прибити що-небудь (про багатьох); прибити багато чогось. II -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прибити багатьох, багато чого-небудь. 2》 Пошкодити морозом багато чого-небудь (листя, квіти і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприбивати — ПОПРИБИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. Прибити що-небудь (про багатьох); прибити багато чогось. Молода компанія пила всю ніч.., позривала всі вивіски з шинків і поприбивала на брамі гімназії (І.  Словник української мови у 20 томах
4. поприбивати — Поприбива́ти, -ва́ю, -єш гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка