поприв’язуваний
ПОПРИВ’Я́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поприв’я́зувати.
Поприв’язувані до коней опришки.. Он Жолоб теліпається і його приятель Твердюк (Хотк., Довбуш, 1965, 328);
Стоять самі коні в сідлах, поприв’язувані до конов’язі і так просто пущені, а спішені козаки тут же біля них тупцюються (Головко, II, 1957, 356);
Врізалось мені в пам’ять одне особисте авто, завалене валізками, жінками і дітьми, з поприв’язуваними до болотників подушками (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 80).
Словник української мови (СУМ-11)