поприймати

ПОПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Прийняти, узяти від кого-небудь усе або багато чогось;

// Погодитися взяти все запропоноване.

Поприймати подарунки.

2. Пустити до себе жити усіх або багатьох.

3. Зарахувати на роботу, прийняти до складу якої-небудь організації, партії і т. ін. усіх або багатьох.

[Сестра Серахвима (до другої черниці):] Чи бач, сестро, яких блазнят до себе поприймаємо (указує головою на Марусю) (Мирний, V, 1955, 73).

4. Уживати, ковтати ліки якийсь час.

— Так ось що, Семене Федоровичу. Ви — абсолютно здорова людина. З нервами у вас, правда, поганенько, але поприймайте ліки, які ми вам припишемо, і проживете ще сто років (Зар., На.. світі, 1967, 112).

5. Прибрати, забрати звідкись усе або багато чого-небудь.

Після шампанського поприймали столи й пішли в танець (Н.-Лев., III, 1956, 146);

// розм. Прибрати посуд зі столу (після обіду, вечері і т. ін.).

Скінчили чай, Настя все поприймала, і Павло сів щось писати на порізнених клаптях паперу (Л. Укр., III, 1952, 590).

Значення в інших словниках

1. поприймати — поприйма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприймати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Прийняти, узяти від кого-небудь усе чи багато чогось. || Погодитися взяти все запропоноване. 2》 Пустити до себе жити усіх чи багатьох. 3》 Зарахувати на роботу, прийняти до складу якої-небудь організації, партії і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприймати — ПОПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Прийняти, узяти від кого-небудь усе або багато чогось; // Погодитися взяти все запропоноване. Поприймати подарунки. 2. Пустити до себе жити усіх або багатьох. Поприймати постояльців.  Словник української мови у 20 томах
4. поприймати — Поприйма́ти, -ма́ю, -єш гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Грин. II. 171. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай. н. п.  Словник української мови Грінченка