поприлазити

ПОПРИЛА́ЗИТИ, имо, ите, док.

1. Прилізти повзучи або рачки (про всіх або багатьох).

Пропили [некрути] ті п’ять карбованців, попилися п’яні, як земля — насилу рачки до казарми поприлазили (Мирний, II, 1954, 122).

2. зневажл. Поприходити.

— А ви, капустяні голови! — покинувши Чіпку, повернувся становий до козачих гласних.. — Чого ви сюди поприлазили? Що ви тямите?.. (Мирний, II, 1954, 270).

Значення в інших словниках

1. поприлазити — поприла́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поприлазити — -имо, -ите, док. 1》 Прилізти повзучи або рачки (про всіх чи багатьох). 2》 зневажл. Поприходити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поприлазити — ПОПРИЛА́ЗИТИ, имо, ите, док. 1. Прилізти повзучи або рачки (про всіх або багатьох). Пропили [некрути] ті п'ять карбованців, попилися п'яні, як земля – насилу рачки до казарми поприлазили (Панас Мирний). 2. зневажл. Поприходити. – А ви, капустяні голови!...  Словник української мови у 20 томах
4. поприлазити — Поприлазити, -зимо, -зите гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).  Словник української мови Грінченка